Вірші для дітей 6-7 років - ТОП 20

Вірші займають особливе місце у розвитку дітей 6-7 років, адже саме в цьому віці вони починають глибше усвідомлювати навколишній світ, розвивають мовлення, уяву та пам’ять. Римовані тексти не лише допомагають засвоювати нову інформацію, а й формують емоційний інтелект, виховують любов до рідної мови, культури, природи, сімейних та моральних цінностей.

Пасіка

Я до діда приїздив,
І на пасіку ходив.
«Будь уважним!» — каже дід, –
«Не роби ніяких бід!»

Тільки дід мій відвернувся,
Я над вуликом нагнувся.
Пальцем меду доставав
І…в полон до бджіл попав.

Бджоли дружно вилітали
І на голову сідали.
Мед мені на ніс прилип,
Тепер ніс мов черевик.

Моя бідна голова
Мов козацька булава.
Стирчать лише очі –
Меду вже не хочу.

Соня

Почепивши окуляри,
Почитать дідусь приліг,
Та одначе незабаром
Сон старого підстеріг.

Поруч бавилася Соня,
І матуся їй кива:
— Ти б зняла із нього, доню,
Окуляри, щоб спросоння
Не розбив він їх, бува.—

Розвело дівча руками,
В оченятах блиснув сміх:
— Знять? А як же сни він, мамо,
Буде бачити без них?!

Калач

В хаті гамір, шум і плач —
У Юрка пропав калач.

Мати нишпорить під ліжком,
Дід надворі — під горішком,

Старший братик із сестрою —
Під столом і під тахтою.

Тільки котик не шукає:
Де калач — він добре знає.

Миття рук

Пита бабуся у онуки:
— Чи ти помила добре руки?
— Аякже, — Милочка в одвіт, —
Помила з милом, так як слід.
— А де? — бабуся знов питає.—
Води ж у хаті в нас немає.
— Немає? — здивувалась Мила. —
А я не знала і… помила.

Хлопчик Толя

Хлопчик Толя — молодець,
тільки трішки хвастунець.
Якось ми пішли на став.
Він мені таке сказав:
— Слово честі, не хвалюся,
я ні-чо-го не боюся!.. —

Враз на слові цім з дороги —
Толі ящірка під ноги.
З переляку, у тривозі
наш хвалько мерщій навтік.
Та спіткнувся на дорозі
й прикусив собі язик.

Мишко

Весною біля школи
Усім знайшлося діло:
Гуртом ямки копали
І деревця садили.
Один Мишко тинявся
І потирав долоні, —
Він був за консультанта
У нашому загоні.
До кожного підходив,
Повчав нас без упину:
— На дно насипте гною,
А зверху — вогку глину!
Та корінь засипайте
Мерщій, Катюшо й Людо,—
Бо яблунька засохне
І яблук тут не буде.
— Авжеж не буде яблук, —
Промовила Катюша, —
Бо це, як хочеш знати,
Не яблунька, а груша!

Чи так воно є?..

Корова червона,
І кінь голубий,
І біла ворона,
І кіт золотий.
Корова співає,
Кінь слуха її.
Ворона сідає
На руки мої.
А кіт, посміхаючись,
Лапку дає.
Чи все це здається,
Чи так воно є?

Де букварик?

– Де твій букварик?
– В портфелі новому.
– Ну а портфель де?
– У столику дома.
– Взяв би зі столу.
– Так стіл же замкнувся…
– То відімкнув би.
– Ключа я позбувся…
– Де ж це той ключ?
– У портфелі новому.
– Ну, а портфель де?
– У столику дома.

Що буває, коли ловиш гав

Прилетіла якось в двір чорнющая галка,
Ходить галка по тинові, як тая нахалка.
Я ту галку виганяв до самої ночі!
Не помітив, тай в калюжу серед двору вскочив
Я б в болото те не впав
Аби не ловив так гав!

Чаплі

Йде болотом чапля-тато,
А за татом чапля-мати,
А за ними п’ять малят —
Довгоногих чапленят.

Йде сімеєчка уся
До бабусі й дідуся.
Чапля-бабця й чапля-дід
Запросили на обід.

Про раки

Максим раків накупив велику валізу,
Тії раки ще живі, із валізи лізуть.
Запихав він раків тих голими руками,
І один великий рак Максима поранив.
Учепився він за пальця, ще й добре узявся,
Біг від раків той Максим, а народ сміявся.

Горобці про літо мріють

Сніг мете, кущі біліють.
Горобці про літо мріють,
Змерзли, та куди ж подітись?
Краще б їм на сонці грітись,
Десь на лаві в парку сісти,
Хлібних крихіт попоїсти,
Дощик весело зустріти,
Із калюжі воду пити,
На асфальті пострибати,
Поцвірінькать-поспівати.

Сніг мете, кущі біліють,
Горобці про літо мріють.

Біля хати

Уранці біля хати
Малесенькі сліди —
Зайчаточко вухате
Приходило сюди.
Стояло біля хати,
Ступило на поріг,
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг.

Телефон

Телефон появився в сороки,
Завдає всім базіка мороки:
І сові, і вороні, і лису,
І бобру, що живе біля лісу.

Про останні тріскоче новини
І по три, й по чотири години.

А учора що клята вчинила?
До ведмедя в барліг подзвонила.
Пробудився ведмідь, а надворі
Ще сніжинки блищать, наче зорі.
І ревів клишоногий, і плакав —
Півзими недоспав, бідолаха.

Тож над лісом, над гаєм і бором
Звірі й птахи вигукують хором:
— Доки жах цей терпіти нам, доки?
Відключіть телефон у сороки!

Пригоди з биком

На лугу пасеться бик,
Пастись бик один привик.
Я гуляю на лугу
І кажу бикові «Му-у-у».
Бик напрягся, одірвався,
І за мною враз погнався!
Та куди той марафон?!
Я летів, немов грифон!
Наче в космосі ракета,
Зачепився за штахета,
До штахетника прилип,
Мов якийсь морський поліп.
Тримчу і ридаю,
Добре бик ганяє.
А мораль така:
Не чіпай бика!

Геть усе на світі

Геть усе, усе на світі
Переплутав хлопчик Вітя.
Каже: – Діти вчаться в полі,
А комбайн працює в школі.

Всіх людей стрижуть в лікарні,
А лікують в перукарні.
Ми книжки берем в аптеці,
Ліки – у бібліотеці.

От який Вітьок дивак!
Ти ж бо знаєш – це не так!
Діти, звісно, вчаться в …
А комбайн працює в …

Ми лікуємся в …
А стрижемся в …
Ліки беремо в …
А книжки – в …

Щедрий їжачок

Назбирав їжачок
Ягід червоненьких,
Запашних гниличок,
Яблук та опеньків.
Сів у лісі відпочить.
Думає-гадає:
«Маю чим пригостить,
Та гостей немає».
Взяв їжак гнилючки,
Яблука й опеньки.
Під пеньки, під сучки
Поховав хутенько…
Погукав пташенят,
А вони цокочуть,
Що грибів не їдять,
Що грушок не хочуть.
Кличе білку з дупла,
А вона говорить:
«Я ж горіхів запасла
Майже півкомори».
Хай як перший сніжок
Буде посівати, —
Всіх запросить їжачок
До своєї хати.

З лісу зайчики ішли

З лісу зайчики ішли,
Кавуна вони знайшли.
їли, їли кавуна,
Так і виїли до дна.
Хить його туди й сюди —
Покотили до води.
Заї-зайчики смішні
Попливли на кавуні!
Попливли на кавуні,
Наче й справді на човні!
Та як далі відпливли —
З ляку слізки потекли…
А матуся зирк із хати:
Попливли її зайчата!..
Каже гусочці зайчиха:
— Порятуй зайчат від лиха!
Добра гусочка зайчат
Завернула вмить назад.
Чим кінчаються пригоди? —
Не робіте, діти, шкоди!

Синичка

Синичка дзьобала сало,
Прив´язане до вікна,
А потім сала не стало,
Та все прилітала вона.
На скрипці грала під хатою,
Але не просила їди,
Бо стала сама багатою –
Минулися холоди.
І з вдячності вона грала,
Неначе скрипаль-корифей.
А хата їй відповідала
Щасливим сміхом дітей.

Ручна чайка

Над морем — сонце і блакить,
Ширяє чайка білокрила.
Ось хлопчик крикнув — і за мить
о нього чайка прилетіла.
Ось на плечі уже вона
Сидить, немов у себе вдома.
Напевно, чайка ця – ручна,
Давно із хлопчиком знайома.

Роль віршів у розвитку дітей 6-7 років

1. Покращення мовлення та збагачення словникового запасу

У молодшому шкільному віці діти активно розширюють свій словниковий запас. Вірші допомагають їм освоювати нові слова, правильно будувати речення, чітко вимовляти звуки та розвивати виразність мовлення.

“Вітер віє між ланами,
Котить хвилі між житами,
А в долині срібна річка
Розсипає блиск, мов свічка.”

2. Розвиток пам’яті та концентрації уваги

Запам’ятовування римованих рядків тренує пам’ять і покращує здатність концентруватися на тексті. Завдяки ритму та римі діти швидше засвоюють інформацію, що в майбутньому допоможе їм легше навчатися у школі.

“Сонечко встало, промінчик ясний
Гріє нам землю, день вже прекрасний!”

3. Формування уяви та творчого мислення

Яскраві образи, які зустрічаються у віршах, сприяють розвитку фантазії. Діти вчаться уявляти картини природи, події, персонажів, що розвиває їхню творчість.

“В небі синім хмарка грає,
Вітер з нею розмовляє.
А берізка молоденька
Тягне гілочку тоненьку.”

4. Виховання моральних якостей

Через вірші діти знайомляться з поняттями добра, чесності, дружби, поваги до старших, любові до рідних. Це сприяє вихованню етичних цінностей.

“Друзів треба берегти,
З ними весело рости.
Якщо друг у біді –
Підкажи йому тобі!”

5. Підготовка до школи та розвиток грамотності

Вірші допомагають дітям засвоювати звуки, ритм, наголос, що сприяє розвитку грамотності. Вони готують дитину до навчання читання, письма та літературного аналізу.

“Буква «А» стоїть, як хатка,
А під нею – їжачата.
Разом букви скласти вмію,
І тепер я добре вчений!”

6. Виховання любові до рідної мови та культури

Вірші, особливо народні та патріотичні, допомагають дітям зрозуміти значення рідної мови та традицій.

“Моя мова солов’їна,
Українонька єдина!
Я її навік люблю,
Не забуду, не зітру!”

Якими мають бути вірші для дітей 6-7 років?

Щоб вірші викликали інтерес і приносили користь, вони мають відповідати певним критеріям.

1. Простота і доступність

Вірші мають бути зрозумілими для дитини, містити знайомі слова та образи.

“Кіт муркоче у куточку,
З ним маленьке кошеня.
Підставляє лапку сонцю,
Щоб зігрілась вся рідня!”

2. Чітка рима і ритм

Вірші з правильною римою легше запам’ятовуються і краще сприймаються дітьми.

“Літо, літо, сонце гріє,
Все навколо зеленіє!”

3. Наявність яскравих образів

Образи природи, тварин, казкових персонажів роблять вірш цікавішим для дітей.

“В лісі зайчик скаче швидко,
Ховається в кущ малий.
Його лапки, мов пушинки,
А в очах вогонь живий!”

4. Емоційність і позитивний настрій

Вірші повинні викликати у дитини радість, цікавість і позитивні емоції.

“Веселковий дощик ллється,
На травичку сріблом в’ється.
А малята в чобітках
Бігають по всіх кутках!”

Як допомогти дітям вивчити вірші?

Читати разом – Дітям легше запам’ятати вірш, коли вони чують його від дорослих.
Використовувати жести і міміку – Додаткове емоційне забарвлення допоможе краще зрозуміти зміст.
Повторювати у грі – Наприклад, грати у рими або розповідати вірш під музику.
Малювати ілюстрації – Візуалізація допоможе зрозуміти зміст.
Вчити вірші поступово – Ділити текст на маленькі частини і повторювати їх окремо.

Висновок

Вірші відіграють важливу роль у розвитку дітей 6-7 років. Вони сприяють збагаченню словникового запасу, розвитку пам’яті, мовлення, уяви та емоційного інтелекту. Завдяки яскравим образам, римі та ритму вірші легко запам’ятовуються, приносять дітям радість і допомагають у вихованні важливих моральних цінностей.

Що таке прикметник – читайте в наступній статті.